Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Коли брехня стає злочином
Усі люди брешуть – це аксіома. Але одна справа сказати з ввічливості знайомому, що йому личить борода чи плаття колеги – їй пасує, зовсім інше – неправдиво свідчити у суді. З’ясуємо, яка відповідальність, згідно з чинним законодавством, загрожує тому, хто говорить неправду?
Якщо людина під присягою завідомо дала неправдиві свідчення, то це - кримінальний злочин, вчинений проти правосуддя. Роз’яснюємо детальніше чому не можна брехати під присягою і чим це може закінчитися.
Стаття 384 Кримінального кодексу України говорить, що якщо людина (свідок, потерпілий, експерт, що робить висновок, перекладач у справі, оцінювач майна та інші) завідомо неправдиво свідчитиме органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження чи суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, то вона буде покарана. Такі дії караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
Якщо такі самі дії людини поєднуються з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині або зі штучним спотворенням доказів обвинувачення чи захисту, або вчинені з корисливих мотивів, то це «бонус-плюс» - покарання буде тяжчим. За такі дії в українському законодавстві караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Довго роз’яснювати, сподіваємось, немає сенсу, чому не можна говорити неправду під присягою: такі дії людини можуть призвести до того, що людина, яка скоїла злочин – уникне справедливого покарання або невинний буде притягнутий до відповідальності.
Окрема стаття у Кримінальному кодексі України передбачена і для тих, хто відмовляється від давання показань чи покладених на людину обов’язків (наприклад ,свідка, перекладача, експерта у певній галузі). Санкції статті 385 ККУ передбачають штраф від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Однак є випадки, передбачені Конституцією України, що не підлягають кримінальній відповідальності особи за відмову давати показання. Так, людина має право відмовитись давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Якщо ж така людина погоджується давати покази, то вона має говорити правду, інакше настануть наслідки, передбачені ст. 384 Кримінального кодексу України.
Сподіваємось, це вкотре нагадає людям, що брехня завжди має наслідки, а неправда, сказана у суді, має цілком конкретні цифри покарання. Коли не знаєте, що казати, будьте чесними…
Прес-служба Хмільницького міськрайонного суду