«Без мене мене судили» чи неявка на засідання з метою уникнення відповідальності: говоримо про заочний розгляд справи судом

Бувають випадки, коли відповідач свідомо не з’являється на розгляд справи у суд, свято віруючи у те, що такі дії дозволять уникнути відповідальності від виконання цивільних обов'язків. Проте Законодавством України врегульовано і такі випадки, коли можна проводити заочний розгляд справи та приймати рішення без присутності відповідача. Поговорімо про те, за яких умов суд має право це робити.

Якщо суд належно повідомив відповідача про дату, час і місце слухання справи, але на судове засідання він не з’явився, не повідомив про поважні причини своєї неявки та не подав відзив на позовну заяву, то Цивільно-процесуальний кодекс дозволяє проводити заочний розгляд справи, за умови, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Якщо у справі є кілька відповідачів, то заочний розгляд справи можливий за умови неявки їх усіх.

Варто зауважити, якщо позивач змінює розмір позовних вимог або сам предмет позову, то суд повідомляє про це відповідача, і вже після отримання відомостей про його ознайомлення зі зміненими вимогами або предметом позову, може провести заочний розгляд справи.

Ухваливши заочне рішення у справі, суд зобов’язаний надіслати його копію відповідачеві, який не з’явився в судове засідання, з обов’язковим повідомленням про вручення. Зокрема, це потрібно для того аби відповідач, який не погоджується з рішенням суду, мав право на його перегляд. На це у нього є 30 днів з дня проголошення такого рішення.

Коли суд отримує від відповідача належно оформлену заяву, то невідкладно направляє усім учасникам справи її копію та одночасно повідомляє про дату, час і місце розгляду заяви. Така заява має бути розглянута протягом 15 днів з дня її надходження. При цьому, слід зауважити, що єдино можливою умовою скасування заочного судового рішення є встановлення судом поважних причин, через які відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного рішення справи.

Якщо ж рішення суду планується оскаржити позивачем, то це він має зробити в загальному порядку.

Заочний розгляд справи має свої особливості, детально описані в Цивільно-процесуальному кодексі. Тому, якщо Ви стали однією з сторін цивільного процесу, то ця стаття точно стане Вам у нагоді. Якщо Ви – відповідач по справі, то найкраще, що можете зробити – це приходити на судові засідання та відстоювати свою точку зору про той випадок, що привів вас до суду.

Прес-служба Хмільницького міськрайонного суду