Жінки-судді – важлива складова системи правосуддя

Сьогодні відзначаємо Міжнародний день жінок-суддів. Ми вже традиційно розповідаємо про тих, хто присвятив життя  правосуддю. Тож хочемо нагадати, що навіть у країнах Європи досить часто поруч з іменами жінок-суддів ми і сьогодні зустрічаємо слово "вперше".
У 2024 році Головою Міжнародного кримінального суду в Гаазі вперше стала жінка-суддя Томоко Акане.
У 2019 році Конституційний Суд Італії вперше очолила жінка - Марта Картабʼя.
З 2024 року посаду голови Верховного суду та Генеральної ради судової влади Іспанії обіймає Марія Доменек - перша жінка на цьому посту.
Беттіна Лімперг у 2014 році стала першою жінкою на чолі - Головою Федерального Верховного суду Німеччини, заснованого ще у 1950 році. Вона також очолює Мережу голів верховних судів Європейського Союзу.
У 2017 році леді Бренду Хейл призначено першою жінкою-президентом Верховного суду Великої Британії.
Верховний Суд Королівства Нідерланди у 2020 році теж вперше очолила жінка - Дінеке де Грот.
Є що нам розповісти і про інші континенти. Чи відоме вам імʼя Меаза Ашенафі? А от про її правозахисну діяльність продюсерка Анджеліна Джолі у 2014 році зняла фільм "Відвага" . Меаза Ашенафі – відома юристка, засновниця Асоціації жінок-юристок Ефіопії, багато років працювала у сфері захисту прав жінок та розширення їхніх економічних можливостей. Із 1989 Меаза була суддею Верховного суду Ефіопії, а у 2018 році стала першою жінкою-головою цього суду.
Непересічна історія відбулася всього кілька років тому в уряді Непалу. До чого тут жінки-судді? У липні 2016 року Сушила Каркі досягла найвищої посади у своїй карʼєрі - її призначили головою Верховного суду Непалу. Вона стала першою жінкою на цій посаді. Досягнувши 65-річного віку, у 2017 році вона оголосила про свою відставку. Після виходу на пенсію Каркі написала автобіографію про своє життя та кар'єру судді, у якій наголошувала, що демократія спирається на незалежність судової влади.
Та спокій суддівської відставки був для Каркі недовгим. У 2025 році після відставки уряду Непалу за результатами опитування Сушила Каркі очолила рейтинг довіри громадян і у свої 73 роки стала першою жінкою на чолі уряду республіки, де працює і досі. Достойний сюжет для ще одного голлівудського фільму, чи не так?
Та все ж чому жінки, які статистично складають не менше половини суддівського корпусу в різних країнах, часто стають "першими" на таких посадах? Днями ми невипадково згадали жінок-суфражисток, які на початку ХХ століття боролися за право отримання освіти. І про становлення юридичної освіти в Україні (що є обовʼязковою для усіх суддів) ми б хотіли розповісти більш детально.
У 1860 році в Києві група жінок звернулася до Ради професорів університету Св. Володимира (зараз КНУ ім. Т.Г.Шевченка) з проханням дозволити їм відвідувати важливі для них лекції в університеті. Викладачі історико-філологічного, фізико-математичного  і медичного факультетів університетів висловились за надання права допустити жінок як студенток в університети нарівні з чоловіками. Однак професори юридичного факультету на це категорично не погодилися, і для жінок юридичні лекції залишились забороненими.
Лише з 1907-1908 навчального року на вищих жіночих курсах у Києві відкрили юридичне відділення.
Попит на юридичну освіту серед жінок був досить великим і в Одесі. Наприклад, у 1909 році на юридичному факультеті навчалося 72 особи, а через рік – уже 102.
За весь період навчання дівчата мали опанувати 16 основних предметів університетського рівня: енциклопедію права, історію та філософію права, політичну економію, статистику, церковне, міжнародне і римське право, цивільне та кримінальне право та судочинство тощо. Слухачки юридичного факультету відвідували лекції та практичні заняття, вивчали першоджерела, готували реферати на запропоновані професорами теми, розв’язували казуси тощо. Однак випускне свідоцтво Одеських вищих жіночих курсів не давало прав займатися професійною діяльністю*.
Ситуація почала кардинально змінюватися лише у 2-й половині ХХ століття. З кожним роком кількість жінок з юридичною освітою зростала.

Нині в Україні функціонують десятки вищих навчальних закладів, що готують правників, а спеціальність «Право» є однією з найпопулярніших як серед хлопців, так і серед дівчат.

Сьогодні ми бажаємо, щоб кожна жінка-суддя, яка обрала цю напрочуд відповідальну професію, яка долає всі життєві перешкоди, керується мудрими й справедливими помислами, була впевнена у своєму життєвому виборі. Шановні жінки-судді, нехай ваша обрана діяльність стане улюбленою справою, а кожен день нехай додає натхнення і життєвих сил у прийнятті важливих рішень!

*При підготовці цього матеріалу було використано дослідження к.ю.н. Наталії Єфремової «Право жінок на вищу юридичну освіту в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття на матеріалах державних архівів Києва та Одеси».

Пресслужба суду.