- Першою жінкою-суддею Вищого суду в системі національних судів України у 1988 році стала Тамара Присяжнюк (1949-2010). Вона здійснювала судочинство у складі судової палати у кримінальних справах, а наукову діяльність присвятила захисту потерпілих у кримінальному процесі.
- Історія лідерства серед жінок-суддів розвивається на наших очах. Наприклад, тільки у листопаді 2022 року вперше президенткою ЄСПЛ було обрано Шіфру О’Лірі. Лише рік тому першою жінкою-президентом Верховного суду Мексики було обрано Норму Піну.
- Найвідомішою в світі жінкою-суддею по праву називають доньку одеського емігранта Натана Бейдера Рут Гінзбург (1933-2020). Вона стала другою жінкою, призначеною на посаду судді Верховного суду США. На честь визначної ролі в розвиток демократії та рівноправності в США прощання з Рут Гінсбург відбулося в Капітолії (теж вперше в історії). Цікавий факт: у 2018 році вийшов біографічний фільм «За ознакою статі», який розповідає про життя Рут Бейдер Гінзбург. Він був присвячений 25-й річниці її роботи на посаді.
- В Україні діє Всеукраїнська асоціація жінок-суддів, яку очолює суддя Касаційного Кримінального суду у складі ВС Надія Стефанів.
- Як і минулого року, суддівський склад Хмільницького міськрайонного суду є гендерно рівним – 3 жінки і 3 чоловіка. Першою головою Хмільницького міського суду до 1982 року працювала Ганна Гламаздіна. Вдруге жінка-суддя - Олена Павлюк очолила Хмільницький міськрайонний суд у 2023 році.
- Та все ж життя і кар’єрний шлях усіх нас змінила війна. Ольга Конопленко, Василина Любчик та десятки інших суддів продовжують працювати в прифронтових судах у надзвичайно складних і небезпечних умовах. Приклад вірності суддівській присязі – суддя Іллічівського районного суду Маріуполя Юлія Матвєєва, яка сім місяців провела у полоні росіян, але не зрадила народу України. Після звільнення з полону в жовтні 2022 року вона продовжує працювати в одному з українських судів. Загалом же близько 500 суддів (і жінок, і чоловіків) залишили окуповані території та відряджені в інші суди України.
- «Жінка, яка змінила мантію на піксель» - саме так називають суддю Херсонського окружного адміністративного суду Олену Ковбій. Після початку повномасштабного вторгнення вона виїхала з Херсону на Вінниччину, і вже тут записалася до тероборони. Проходила службу в зоні бойових дій, зокрема в районі міста Бахмут. ХІХ позачерговим з’їздом суддів обрана членом Вищої ради правосуддя.
- Назавжди в нашій пам’яті і загиблі. 3 березня 2022 року російські військові розстріляли автомобіль, в якому перебувала суддя Чернігівського апеляційного суду Любов Харечко. 1 липня 2022 року під час ракетних обстрілів Одеської області загинули суддя Слов’янського міського районного суду Донецької області Ольга Ілляшевич та її мати – суддя у відставці Марія Ілляшевич. Суддя господарського суду Донецької області Гриник Марія Михайлівна загинула 13 січня 2015 року, перебуваючи в рейсовому автобусі, що був обстріляний поблизу міста Волновахи Донецької області. Світла і вічна їм пам’ять.
Сьогодні для дівчат і жінок, які обрали суддівський професійний шлях, існує ще багато викликів. На сучасному етапі жінок-суддів можна зустріти на різних сходинках судової системи, однак їх представленість все ще носить нерівномірний характер. Та все ж жінка у правовій сфері уже не є таким рідкісним явищем, як це було раніше. Поступово жінки займають чільне місце і на керівних посадах, нарівні з чоловіками. Незважаючи на численні успіхи, жінки все ще стикаються з упередженнями та стереотипами у правовій сфері. Однак кожна перемога жінки-судді є кроком до зміцнення гендерної рівності у суспільстві, а метою в професійній діяльності – утвердження верховенства права у нашій державі. Тож, шановні жінки-судді, нехай у ваших помислах завжди буде мудрість, у службових справах – чесність, у серцях – добро та любов від людської подяки!
Пресслужба суду.
_03_03.png)
