Римський статут як посилення України на міжнародній арені та покращення системи міжнародного правосуддя: роз’яснення суду

З 1 січня 2025 року Україна стала повноправною державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Наша держава – 125 країна, яка отримала таку можливість.

Що це означає в юридичному контексті та як впливає на роботу українських судів? Пресслужба Хмільницького міськрайонного суду поспілкувалася про це з головою суду Оленою Павлюк.

• Олено Олексіївно, в останні роки діяльність Міжнародного кримінального суду часто обговорюється та цікавить багатьох українців. Як і для чого створювався цей суд?
• Після Першої та Другої світових воєн світ здригнувся від жахливих наслідків збройних конфліктів. Спільною метою цивілізованого співтовариства стало покарання винних, для чого спочатку було створено Нюрнберзький трибунал, а згодом - трибунали щодо злочинів на території колишньої Югославії та в Руанді. Зрештою стало зрозуміло, що створення постійного міжнародного суду на часі. Тож 17 липня 1998 року 160 держав підписали договір, який ми називаємо Римський Статут Міжнародного кримінального суду. МКС – це постійно діючий міжнародний орган, завданням якого є розслідування та притягнення до відповідальності осіб за вчинення найбільш тяжких злочинів. Суд знаходиться в м. Гаага в Нідерландах.

• Чи можна сказати, що МКС займається, так би мовити, «топ-злочинцями»?
• Юрисдикція МКС залежить від двох головних факторів. Перший – це категорія вчиненого злочину. МКС може розглядати лише чотири види справ: воєнні злочини, злочини проти людства, геноцид, вчинені після 1 липня 2002 року, а щодо злочину агресії – лише після 17 липня 2018 року. Другий фактор – це особа, щодо якої може здійснюватися провадження. МКС розглядає справи проти окремих фізичних осіб, тільки якщо з тих чи інших причин держава сама не може самостійно проводити кримінальне переслідування. Тому, на мою думку, поняття «топ-злочинців» не зовсім повно відображає юрисдикцію МКС, тут значно важливішим є характер самого злочину.   

• Що означає для України повноправне членство у Римському статуті з 1 січня 2025?
• Римський статут був підписаний Україною у 2000 році. Україна визнавала юрисдикцію МКС щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів ще у 2014 та 2015 роках. Уже на початку березня 2022 року прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування подій в Україні, а у вересні 2023 року в Києві почав працювати Польовий офіс Міжнародного кримінального суду в Україні, який є найбільшим представництвом МКС за межами Гааги. Як бачимо, ще і до ратифікації Римського статуту (тобто визнання в Україні його обов’язковим на рівні Закону) наша держава співпрацювала з МКС. Із набранням чинності у 2025 році Римського статуту ми отримали можливість брати участь в Асамблеї держав-учасниць, виносити питання на розгляд Асамблеї, брати участь у виборах суддів та прокурора МКС, повноцінно впливати на діяльність суду та ініціювати внесення змін до Римського статуту. Насправді відтепер ми можемо говорити про суб’єктність нашої держави у цій структурі. Крім того, ратифікація Римського статуту була однією з вимог вступу України до ЄС, тож ця подія набуває ще більшої історичної значимості.

• Які наслідки має Римський статут безпосередньо для українських громадян?
• Ратифікація Римського статуту є важливим кроком для притягнення винних до відповідальності, а також демонструє відданість нашої держави засадам світового правопорядку. Звичайно, ми розуміємо, що українці очікують на швидке і справедливе покарання воєнних злочинців, та варто пам’ятати, що переслідування Міжнародним кримінальним судом може тривати і десяток років, як ми бачимо на прикладі злочинів на території держав Африканського континенту. Водночас, Україна отримала додаткову гарантію уникнення безкарності воєнних злочинців. А обов’язкове покарання винних є одним із головних завдань правосуддя.

• Чи вплине ратифікація Римського статуту на роботу місцевих судів? Чи поменшає справ?
• Роботи найближчим часом в нас не поменшає. Хочеться додати тут слово «на жаль», тому що справ у суді стане менше лише тоді, коли люди менше будуть порушувати закон. МКС не замінює національні системи кримінального судочинства, а так би мовити доповнює їх. Кожна держава-учасниця відповідальна за здійснення кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини. Якщо українським судом ухвалено вирок щодо певної особи, то МКС цю справу до розгляду зазвичай не прийме.

• Дякуємо за цікаву розмову. Сподіваємось, що робота Римського статуту МКС стане більш зрозумілою для громадян, а рішення щодо злочинців, які діяли проти нашої держави – справедливим та дієвим.

Пресслужба суду.