1. У розділі XVII Особливої частини Кримінального кодексу України "Злочини у сфері господарської діяльності" встановлена кримінальна відповідальність за діяння, суспільна небезпечність яких полягає у порушенні порядку здійснення операцій у виробництві, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.
Діяння, відповідальність за які встановлена в зазначеному розділі Особливої частини КК, можуть бути віднесені до числа так званих загальних видів злочинів, вчинюваних у сфері господарської діяльності, оскільки кожне з них посягає на здійснення операцій у виробництві, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо це було пов’язано з отриманням доходу.
Призначення покарання є завершальним етапом розгляду кримінальної справи, протягом якого суд згідно зі ст. 324 КПК України вирішує питання, які полягають у визначенні судом у вироку конкретної міри кримінального покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину.
Для того щоб покарання було справедливим, воно повинно базуватися на всіх принципах кримінального права, розглянутих раніше: законності, рівності громадян перед законом, індивідуальної юридичної відповідальності, наявності вини в діянні засудженої особи, індивідуалізації покарання, гуманізму.
Загальні засади призначення покарання — це основоположні вимоги про порядок і межі призначення покарання, якими зобов'язаний керуватися суд, призначаючи покарання по кожній кримінальній справі, які зазначені в ч. 1 ст. 65 КК України, тобто суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Крім згаданих злочинів у сфері господарської діяльності, до даної категорії за кримінальним законом належать і такі, як порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК).
2. Розглядаючи кримінальні справи зазначеної категорії, судді Хмільницького міськрайонного суду керувалися положеннями Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України та враховуючи роз'яснення, наведені у відповідних постановах Пленумів Верховного Суду України
В ході узагальнення та аналізу статистичних даних кримінальних справ встановлено, що за вказаний період судом розглянуто 234 кримінальних справ стосовно 262 осіб, в тому числі 2 справи про злочини у сфері господарської діяльності стосовно 2 осіб, що становить 0.9 % від усіх категорій кримінальних справ, а саме:
- справа про обвинувачення за ст. 213 ч.2 КК, яка розглянута з постановленням вироку:
- справа про обвинувачення за ст.213 ч.1 КК України провадженням закрита в зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу.
Так, кримінальна справа про обвинувачення за ст. 213 ч. 2 КК України надійшла в провадження Хмільницького міськрайонного суду 09.08.2012 року, по суті розглянута 31.08.2012 року.
Як вбачається з кримінальної справи будучи раніше судимою 23.09.2011 року за ст. 213 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин, на шлях виправлення не стала та знову скоїла злочин, а саме: 29 червня 2012 року перебуваючи в с. Кривошиї Хмільницького району Вінницької області на автомобілі ВАЗ-21011. державний номер Б12259ВИ повторно, з метою отримання неконтрольованого державою прибутку, грубо порушуючи ст. ст. 4,5 Закону України «Про металобрухт», не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення операцій з металобрухтом чорних металів, одержання якого передбачено Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», скуповуючи брухт чорного металу в населення по ціні 1,2 грн./кг, використовуючи при цьому ваги, придбала купивши у Москалика М.Г. брухт чорного металу загальною вагою 76 кг. Видавши за скуплений металобрухт кошти в сумі 42 грн., здійснивши таким чином незаконний прийом металобрухту, з метою подальшого його збуту і отримання прибутку.
Особу визнано винною за ст. 213 ч.2 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 26350 гривень.
При призначенні покарання, суд врахував всі особливості вчиненого злочину й особу, яка його вчинила, а також врахував обставини, що його пом'якшують та обтяжують, тобто встановив не тільки наявність ознак, що характеризують особу як суб'єкт злочину, а й як конкретну людину, з усіма притаманними їй позитивними та негативними якостями і властивостями, які не впливають на кваліфікацію діяння, але суттєво вплинули на вид і розмір покарання.
Провадження у справі про обвинувачення за ст. 213 ч. 1 КК України закрито в зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу Полонського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Підставою для звільнення від відбування покарання є неможливість або недоцільність його застосування переважно внаслідок того, що під впливом певних об'єктивних і суб'єктивних факторів була втрачена або значно знижена суспільна небезпечність засудженого.
Справу закрито в зв’язку з тим, що трудовий колектив в якому працює особа заявив клопотання про передачу його колективу на поруки для виправлення та перевиховання, тобто в даному випадку, суд врахував всі обставини, що дають підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності і відповідно до ст. 47 КК України, де зазначено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. провадження по даній справі було закрито.
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності по вище зазначеній справі, суд під час судового розгляду справи переконався, що діяння, яке поставлено особі за провину дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК, тобто було з’ясовано, що особу можна звільнити від кримінальної відповідальності з передачею на поруки (ст. 47 КК) оскільки вона вчинила злочин невеликої тяжкості, щиро розкаялась у вчиненому, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, та виправити свою поведінку.
Отже, чим більш небезпечний злочин і особа, яка його вчинила, тим більше має бути обставин, що пом’якшують вину особи, і навпаки, такі обставини в меншій кількості можуть враховуватися при скоєнні менш небезпечних злочинів. Ці конкретні обставини, які у своїй сукупності свідчать про можливість досягнення мети покарання без його відбування, мають обов’язково відображатися у вироку суду.
Кримінальні справи за ст.ст. 200, 203-1, 203-2, 204-206, 209-1, 212, 212-1, 216, 219, 222-1, 223-1, 227, 229, 231-232-2, 233 КК України Хмільницьким міськрайонним судом протягом 2012 року не розглядались.
3. За період, що аналізується в провадження Хмільницького міськрайонного суду надійшло 1346 справ про адміністративні правопорушення, з яких 69 справ повернуто для належного оформлення, розглянуто по суті 1293 справи.
З загальної кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення 10 справ складають, що розглянуті за нормами КУпАП відповідно до норм Закону:
·ст. 164-14 КУпАП України - 10 справ, з яких:
- 3 справи провадженням закрито,
- 4 справи повернуто для належного оформлення.
·ст. 164 КУпАП - 12 справ, з яких :
- 2 справи повернуто для належного оформлення;
- 1 справу закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення;
- 9 справ розглянуто з накладенням адміністративного стягнення.
Загалом накладено штрафу на суму 1870 гривень, з яких сплачено добровільно на суму 1530 гривень.
З наведеного можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу серед справ про порушення в сфері фінансів та господарської діяльності, які направлялись на розгляд суду становлять:
- порушення порядку ведення податкового обліку, порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) – 0,5 %;
- порушення бюджетного законодавства (ст. 164-14 КУпАП) – 0,2 %.
У зв’язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності було закрито 2 справи за ст. 164-14 КУпАП, а у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення 1 справу за ст. 164 КУпАП. Тобто варто відмітити, що якість підготовки матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень бажає бути кращою.
Так, наприклад закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина за ст. 164-14 КУпАП, в зв’язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.
Справу закрито в зв’язку з тим, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01.03.2012 року особа порушила законодавство про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Правопорушення було здійснене 01.03.2012 року, протокол був складений 01.03.2012 року, проте протокол про адміністративне правопорушення надійшов до суду 11 вересня 2012 року.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення гр. В. за ст. 164 ч. 1 КУпАП в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Справу закрито не дають підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч. 1 КУпАП, де зазначено, що він не мав дозвільних документів на початок роботи та оренди приміщення. Однак правопорушником в судовому засіданні було додано договір оренди приміщення та копію дозвільного документу від Міської ради від 10.01.2007 року №92.
Справи про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.ст. 135-1, 155-2, 162-1 – 162-3, 164-15, 164-16, 166-14 166-18, 171-2, 189-3, 166-8, 167, 163, 163-7 КУпАП не розглядались.
4. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» із КК України виключено ряд статей, а саме: ст. 202 КК (нині - статті 164, 166-8 КУпАП), ст. 203 КК (нині - ст. 164-16 КУпАП), ст. 207 КК (нині - ст. 162-1 КУпАП), ст. 208 КК (нині - ст. 162-2 КУпАП), ст. 214 КК (нині - ст. 162-3 КУпАП), ст. 215 КК (нині - ст. 135-1 КУпАП), ст. 217 КК (нині - ст. 189-3 КУпАП), ст. 218 КК (нині - ст. 166-17 КУпАП), ст. 220 КК(нині - ст. 164-15 КУпАП), ст. 221 КК (нині - ст. 166-16 КУпАП), ст. 223 КК (нині - ст. 163 КУпАП), ст. 225 КК (нині - ст. 155-2 КУпАП), ст. 226 КК (нині - ст. 171-2 КУпАП), ст. 228 КК (нині -ст. 166-18 КУпАП), ст. 234 КК (нині - ст. 166-15 КУпАП) і ст. 235 КК (нині - ст. 166-14 КУпАП), внаслідок чого кримінальні справи, порушені за цими статтями, підлягають закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, ст. 5 КК України у зв'язку із декриміналізацією злочинного діяння.
Якщо в ході судового слідства поряд з обставинами, що виключають провадження у кримінальній справі, у діянні особи буде виявлено ознаки адміністративного правопорушення, суд або суддя зобов'язані відповідно до ч. 4 ст. 6 КПК України направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення.
5. В більшості випадків покарання у відповідності із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» за адміністративні правопорушення виконуються добровільно. Це насамперед стосується покарання у вигляді штрафу.
Що стосується кримінальних справ, то вироком хмільницького міськрайонного суду --- було визнано винною за ст. 213 ч. 2 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі одна тисяча п’ятсот п’ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 26350 (двадцять шість тисяч триста п’ятдесят) гривень.
В місячний термін покарання не було виконано, так як засуджена не працює, майно, на яке можливо накласти стягнення відсутнє, тому суд призначене покарання у виді штрафу постановою замінив на інше покарання у виді громадських робіт на термін 240 годин.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» було розроблено з метою гуманізації існуючих в законодавстві України санкцій за вчинення кримінальних злочинів у сфері економіки та господарської діяльності. Так, він скасовує кримінальну відповідальність за ті діяння у сфері господарської діяльності, які на сьогодні втратили ознаки підвищеної суспільної небезпеки, достатньої для переслідування їх в кримінальному порядку. За вчинення таких правопорушень Законом встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафів.
Однак, з прийняттям цих змін є ризик, що особи зможуть вчиняти різного роду махінації та зловживання в економічній сфері, ризикуючи лише сплатою штрафу. Але чи покращиться ситуація в економічній сфері і чи дійсно будуть працювати запропоновані норми на користь суспільству буде зрозуміло згодом, коли напрацюється практика їх застосування.
В.о. голови
Хмільницького міськрайонного суду К.О. Клімик
вик. суддя Слободонюк М.В.
пом. судді Матяш Д.Ю.
_03_03.png)
