Узагальнення судової практики по розгляду Хмільницьким міськрайонним судом цивільних справ, що виникають із земельних правовідносин за 1-й квартал 2012 року.

      За період з 1 січня 2012 року по 31 березня 2012 року Хмільницьким міськрайонним судом розглянуто - 291 цивільна справа позовного провадження, з яких розглянуто з постановленням рішення 236 справ, - 8 справ провадженням закрито, без розгляду залишено - 5 справ, по - 10 справам в позові відмовлено, і по - 32 справам позовні заяви повернуті позивачам за їх заявами.

      З загальної кількості закінчених цивільних справ позовного провадження - 12 справ складають справи, що виникають із земельних правовідносин, що становить 4,1% від загальної кількості розглянутих справ, а саме:

- розірвання договору оренди - 10 справ;

- про стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки - 2 справи.

      Аналізом встановлено, що вимоги ст. ст. 241, 256 КПК при призначені справ до розгляду, суддями не порушувались.

Всі справи розглянуті в строки, передбачені ст. ст. 129,157 ЦПК України.

      При надходженні апеляцій, скарг (в порядку ст. 296 ЦПК України) всі справи своєчасно надсилаються до апеляційного суду для розгляду.

      За 1-й квартал 2012 року по справах вказаної категорії надійшло 8 апеляційних скарг та за результатами їх розгляду в апеляційному порядку всі рішення залишені без змін.

Як вбачається з наведеного, переважна більшість справ складають справи - про розірвання договору оренди земельних ділянок.

      Підставою звернення громадян до суду з такими позовами є те, що вони маючи у власності земельні ділянки, згідно діючого законодавства уклали договір оренди своїх земельних ділянок, розташованих на території Мар’янівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області з товариством з обмеженою відповідальністю «Заріччя», яке взяло на себе зобов’язання користуватися земельними ділянками для господарського використання на обумовлений договором строк та сплатою орендної плати. Але позивачі вважають, що ТОВ «Заріччя» не виконує належним чином взятих на себе зобов’язань, а саме: виплату орендної плати проводили без урахування встановленого індексу інфляції, а також орендна плата в натуральній формі здійснювалась в порушення Постанови КМ України №672 від 23 квітня 1999 року «Про проведення перерахунку обсягів натуральної та відробіткової форм плати за оренду земельної частки (паю) у грошову».

       Так наприклад, цивільна справа за позовом до товариства з обмеженої відповідальністю   Хмільницького району Вінницької області про розірвання договору оренди, посилаючись на те, що відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання щодо виплати орендної плати, яка проводилась без урахування встановленого індексу інфляції, а також орендна плата в натуральній формі здійснювалась в порушення Постанови КМ України від 23 квітня 1999 року. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що ТОВ  виплачувало орендну плату, встановлену договором з урахуванням індексу інфляції на відповідний рік з вирахуванням податку на доходи фізичних осіб. Оскільки, позивачем не наведено доказів на підтвердження того, що недоплатою орендної плати за 2008 рік його було значною мірою позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору, до того ж зазначена сума була доплачена у 2009 році, суд прийшов до висновку, що такі порушення не є істотними. Доводи про проведення натуральної оплати за оренду землі позивачем не доведені, як і доводи про те, що її розміри визначались з порушенням законодавства, а відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення договору другою стороною. Тобто ТОВ виконує свої обов’язки відповідно до умов цього договору. Не погодившись з винесеним рішенням про відмову в задоволенні його позовних вимог, подав апеляційну скаргу на рішення Хмільницького міськрайонного суду від 30 березня 2012 року, яка 07 червня 2012 року Вінницьким апеляційним судом відхилена, а рішення Хмільницького міськрайонного суду залишено без змін.

      Крім того Хмільницьким міськрайонним судом розглянуто дві справи щодо земельних правовідносин, а саме - про стягнення збитку за фактичне використання земельної ділянки.

      Так, наприклад: справа за позовом Хмільницького міжрайпрокурора в інтересах держави: про стягнення шкоди за фактичне використання земельної ділянки, була подана позивачем, в зв'язку з тим, що Хмільницькою міжрайпрокуратурою в ході проведення наглядової перевірки додержання вимог земельного законодавства встановив, що комісією по визначенню розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, без відповідного оформлення та внесення плати за землю за її використання, яка створена згідно рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 30 червня 2010 року, констатовано фактичне використання земельної ділянки, яка розташована в м. Хмільнику.

      Враховуючи, що використання вищезазначеної земельної ділянки здійснювалось без будь-яких правових підстав, комісією було визначено розмір завданих територіальній громаді м. Хмільника збитків за фактичне використання земельної ділянки. Заочним рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 06 березня 2012 року було стягнуто збитки завдані фактичним використанням земельної ділянки. Однак відповідач не погодившись з результатом винесеного заочного рішення надала апеляційну скаргу на зазначене рішення і справа направлена в апеляційний суд для розгляду в апеляційному порядку.

      Аналогічна справа була розглянута в березні 2012 року, але позовні вимоги були залишені без розгляду, оскільки позивач надав суду заяву про залишення позову без розгляду.