Аналіз практики слідчих суддів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області щодо розгляду клопотань про проведення слідчих дій у першому кварталі 2014 року

 Аналіз

практики слідчих суддів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області щодо розгляду клопотань про проведення слідчих дій у першому кварталі 2014 року

Відповідно до вимог статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, що передбачені Конституцією України, водночас Конституцією і законами України передбачається можливість тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30, 31, 32 Конституції України, під час проведення оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового розслідування. Підстави і порядок проведення слідчих (розшукових) дій та здійснення заходів, пов´язаних із тимчасовим обмеженням конституційних прав і свобод людини і громадянина визначені КПК України (далі КК України) (глава 20 Розділу ІІІ)та іншими нормативно-правовими актами. Найважливіші обмеження на діяльність органів, уповноважених на проведення слідчих дій, накладає Конституція України (статті 29-32).

Частиною першою статті 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії  є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Так КПК України передбачає та регламентує проведення таких слідчих (розшукових) дій: допит (ст.224), пред’явлення особи для впізнання (ст.228), пред’явлення речей для впізнання (ст.229), пред’явлення трупа для впізнання (ст. 230), проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст.233), обшук (ст. 234), огляд (ст. 237), слідчий експеримент (ст. 240), освідування особи (ст.241), проведення та провадження експертизи (ст. 242-245).

       Разом з тим КПК України передбачено та закріплено вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій. Негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 246 КПК України). Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

         У КПК України закріплено наступний перелік негласних слідчих дій, а саме: аудіо- та відеоконтроль особи (ст. 260), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння (ст. 267), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269), аудіо- та відеоконтроль місця (ст. 270), контроль за вчиненням злочину (ст. 271) та виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 262).

Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, що погоджене з прокурором. Слідчий зобов´язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Підставами для проведення негласної (розшукової) дії є наявність відомостей, які потребують перевірки, про вчинений злочин та особу, яка його вчинила, з метою їх підтвердження або спростування, за умови, що в інший спосіб, крім проведення негласної слідчої (розшукової) дії, отримати інформацію неможливо. Тобто, проведення негласних слідчих (розшукових) дій є припустимим лише за умов, що отримання інформації гласним шляхом, через провадження гласних слідчих (розшукових) дій не повною мірою забезпечує можливість отримання фактичних даних, що можуть використовуватись при розслідуванні злочину.

Розгляд клопотань, що внесені у порядку глави 21 КПК України, про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та проведення оперативно-розшукових заходів здійснюється слідчими суддями Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області  невідкладно в режимі, що забезпечує нерозголошення даних, які містяться у них та відповідних матеріалах. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

При розгляді клопотання, слідчий суддя перевіряє, чи відображено в ньому всі необхідні дані для його розгляду, чи підписане уповноваженою службовою особою і чи погоджене з прокурором, вивчає матеріали кримінального провадження, за необхідності вислуховує суб´єкта внесення клопотання і виносить вмотивовану ухвалу про його задоволення або відмову в такому задоволенні. Також слідчі судді досліджують дані про фактичне використання житла чи іншого володіння, каналу зв´язку або їх належність конкретній особі; кримінально-правову кваліфікацію злочину.

При розгляді клопотання слідчі судді звертають особливу увагу на строки, протягом яких планується обмежити права людини.

Вирішуючи питання про прийняття до провадження клопотання слідчого чи прокурора на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчі судді перевіряють: чи зазначена назва посади, прізвище та ініціали особи, яка вносить клопотання; чи воно погоджено із прокурором; дані про те, коли і щодо кого внесене кримінальне провадження до ЄРДР; дані про особу підозрюваного.

За період  з 01  січня  2014  року   по  31 березня 2014  року до Хмільницького міськрайонного суду надійшло 89 клопотань,  з  них:

проведення обшуку житла чи іншого володіння особи: 12

задоволено: 8

відмовлено: 4

тимчасовий доступ до речей і документів:74

задоволено: 54

відмовлено: 20

інші клопотання: 2

задоволено: 1

відмовлено: 1

Що стосується негласних слідчих (розшукових) дій, то, клопотання слідчого, прокурора про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, що зазначені у ст. 248 КПК України, та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Слід звернути увагу на ту обставину, що слідчий, прокурор не завжди зазначають в клопотаннях і не завжди міститься така інформація в матеріалах кримінального провадження: відомості про особу, в житлі чи іншому володінні якої необхідно провести дію, точну адресу житла чи іншого володіння особи; якщо це автомобіль, то не зазначають марку автомобіля та державний реєстраційний номер; дані, якими вони обґрунтовують клопотання про необхідність проведення того чи іншого заходу (дії) щодо конкретної особи.

Основними проблемними питаннями, які виникають  під час розгляду клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та які, як наслідок, стають підставами для відмови у наданні дозволу на проведення відповідних дій є недотримання суб´єктами звернення вимог статті 248 КПК України.

Суддя

Хмільницького міьскрайонного суду                        О.Ю. Гончарук-Аліфанова